Головна Подорожі Карта пам'яток Носівка
   

НОСІВКА

Місто, райцентр на р. Носівці, залізнична станція. Давньоруське поселення Носів на Руді згадується в Іпатіївському літописі під 1147 р. У 15 ст. відоме під назвою Носове. У середині 14 ст. захоплена литовськими феодалами, ввійшла до Київського князівства, з 1471 – до Київського воєводства як один з форпостів Великого князівства Литовського. Після Люблінської унії 1569 р. — в складі Польщі. На початку 17 ст. належала Київському воєводі Адаму Киселю. З 1648 р. Носівка — центр сотні Ніжинського полку, з 1667 р. – Київського полку. З 1782 р. — у складі Ніжинського повітового Чернігівського намісництва, з 1802 р. — губернії. У 1662 і 1679 спалена татарською ордою.

У селі відбувся виступ Носівських козаків 1719 р. проти утисків старшини. У 18 ст. Носівкою володіли князі Кушелеви-Безбородьки. З 1735 Носівка — містечко. У 17–18 ст. діяло 5 козацьких шкіл, богодільні. На 1859 р. залишилася тільки одна парафіяльна школа. 1866 р. у Носівці — 1991 двір, 11 123 жителів, волосне і сільське правління, поштова станція, винокурний, цукровий, два цегельні заводи, училище, відбувалося три ярмарки на рік. Найбільший землевласник – граф Мусін-Пушкін. У 1897 – 3155 дворів, 16 947 жителі; муровані — Троїцька церква (1765), Миколаївська (1834), Воскресенська (1891); дерев'яні — Успенська (1796, на поч. 20 ст. збудовано нову) та Преображенська (1877) церкви. Діяли три земські школи, бібліотека, медпункт, лікарня на цукровому заводі. У 1880-х рр. в Носівці проводили агітацію народники. Під час першої російської революції відбулися виступи Носівських робітників і селян 1905–1907 рр. У 1910 в Носівці було 19 638 жителі. 1911 р. засновано Носівську сільськогосподарську дослідну станцію.

 

MyCounter - счётчик и статистика

© 2007-2011. Пам'ятки рідного краю
Розробка та підтримка - dSb