Головна Подорожі Карта пам'яток Любеч
   

Любеч

 

Любеч розташований на лівому березі Дніпра за 35 км від райцентру і за 28 км від залізничної станції Неданчичі. Згадується в давньоруських літописах під 882 р., коли князь Олег по дорозі з Новгорода до Києва захопив його й посадив тут свого посадника ("взя Любець і посади муж свой"). За часів Київської Русі це був значний торговий центр і міцна фортеця, яка захищала територію Русі від нападів кочівників. Любеч відомий в історії і як місце, де проходив знаменитий з'їзд давньоруських князів. У 1147 він був розграбований і спалений, а в 1157 р. спустошений половцями. У 50- роки XIV ст. Любеч підпав під владу Литви, з початку XVI ст. він у складі Російської держави, за Деулінським перемир'ям 1618 р. відійшов до Польщі. З 1648 р. Любеч — сотенне містечко Чернігівського полку, з 1708 р. належав чернігівському полковнику, згодом наказному гетьманові П. Полуботку. З 1782 р. він у складі Чернігівського намісництва, а з 1802 р. — центр волості Городянського повіту Чернігівської губернії, згодом одержав статус містечка. У XIX ст. Любеч належав поміщикам Милорадовичам. З їх роду: Петро Милорадович (1723-1799 рр.) – останній чернігівський полковник; Андрій Милорадович (1726-1796 рр.) – учасник семілітньої війни, з 1782 р. – чернігівський губернатор, керував складанням опису Лівобережної України; Михайло Милорадович (1771-1825) - сподвижник О.Суворова та М.Кутузова, з 1818 р. петербурзький генерал-губернатор, смертельно поранений П.Каховським під час повстання декабристів у грудні 1825 р.; Григорій Милорадович (1839- 1905 рр.) — автор праць з історії України, який вперше опублікував у 1860 р. важливе джерело з історії Чернігово-Сіверської землі –"Любецький синодик", складений у 1693 р. в Любецькому Антоніївському монастирі.

Любецький Антоніївський монастир був заснований в XI ст. Антонієм Печерським. Монастир був зруйнований у середині ХІІІ ст., в 1694 р. відновлений ченцями Іоном та Інокентієм, останній з яких — видатний український гравер, культурний і релігійний діяч І.Щирський. Прийнявши чернецтво, він не залишив мистецької діяльності. При ньому було розпочате зведення нових споруд на горі над печерою, серед яких мурована Воскресенська церква (1701 р.), трапезна з церквою Іоакима і Анни (1754 р.) та інші. Монастир було закрито в 1786 р. До нашого часу збереглася печера довжиною 20 м.

Серед інших пам'яток значний інтерес становить один з небагатьох зразків мурованої цивільної архітектури початку XVIII ст. – Кам'яниця Полуботка, яку було побудовано на замовлення гетьмана І.Мазепи. Це одноповерхова споруда, що складається з квадратного у плані приміщення, сіней і відокремлених сходів, які ведуть у підвал. Зовнішнє оздоблення будівлі складають віконні отвори з рельєфними наличниками, пілястри та ковані завіси залізних віконниць.

Свято-Преображенська церква

Церква побудована в 1817 році у стилі класицизму з червоної цегли Григорієм Милорадовичем. Розташована на ринковому майдані Любеча, напроти графського саду. Вона має свою неповторну форму. Подібних церков у Чернігівській єпархії немає.
За комуністичної доби Спасо-Преображенська церква була закрита. Тільки в 1992 році на Батьківщині преподобного
Антонія Печерського Спасо-Преображенська церква передана православній общині.
Мурована, оштукатурена, має ротонду з портиками на південному і північному входах. Фасад церкви декорований рустом, пілястрами, карнизами, розташованими по колу.

 

MyCounter - счётчик и статистика

© 2007-2011. Пам'ятки рідного краю
Розробка та підтримка - dSb