Головна Подорожі Карта пам'яток Бігач
   

БІГАЧ

Село Менського р-ну. Розташований за 45 км від район ного центру і залізничної ст. Мена. Вперше згадується у 2-й половині 17 ст. як Бігач-Менський. Входив до Седнівської сотні Чернігського полку. З 1708 Бігач відданий за гетьманським універсалом Я. Лизогубу. Його дочка 1770 р. одержала Бігач у посаг при шлюбі з П. І. Кейкуатовим. У кінці березня – на початку квітня 1847 р. Бігач на запрошення власника маєтку М. І. Кейкуатова відвідав Т. Г. Шевченко. Тут він намалював портрет його дружини С. Й. Кейкуатової, а також трьох дітей (обидва твори зберігаються в Державному музеї Шевченка в Києві). Жив поет у флігелі папського двору, на північно-західній околиці села . Перекази про перебування Шевченка в Бігачі надрукував В. Ф. Демич, дядько якого в той час проводив землемірні роботи у Кейкуатова. Одягнутий він був, за словами дядька, погано, можна сказати, недбало; бідні пожитки його вміщувались у маленькому старому чемоданчику; але зате ця чудова людина мала інші багатства — розум і велику любов до трудящого народу. Щовечора, після денних робіт, навколо поета збирались усі, хто служив у князівській економії. Т. Шевченко щось читав або розповідав і до того ж так цікаво, що всі слухали з великою увагою. Іноді розповіді поета, на вигляд серйозного, від значались таким живим гумором, що слухачі, старі й молоді, животи надривали з сміху, а сам Шевченко, бувало, бровою не поведе. Привітний і балакучий з простими трудівниками, Тарас Григорович помітно не любив залишатись довго серед панів і уникав князівських хоромів, хоч його туди часто запрошували, тим більше, щодо князя приїздили сусідні поміщики з бажанням подивитись, як на диво, на знаменитого в той час Кобзаря. Згадки про Бігач є в листі Шевченка до А. Лизогуба 16.VII.1852 р. У селі — пам'ятка архітектури 18 ст.— Троїцька церква.

 

 

MyCounter - счётчик и статистика

© 2007-2011. Пам'ятки рідного краю
Розробка та підтримка - dSb